П`ятниця, 03.05.2024, 21:16
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог вчителя української мови та літератури

Мій досвід

http://vl-ukrmova.at.ua/opis_dosvidu.pptx

Нетрадиційний урок української літератури  в системі новітніх педагогічних технологій

Опис досвіду

Одним із важливих напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Серед дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей.

Сучасний урок літератури залежить від культури новітнього художнього мислення і “душевної організації як учителя, так і учня”. У процесі викладання матеріалу відбувається мистецька реалізація літератури. І справді, в художньому творі читач має змогу пізнати естетику, глибоко сприйняти мистецтво слова, збагатити свою духовність чи навіть намагатися будувати своє життя за законами цієї краси, збагнути своє призначення у цьому світі і сутність щастя.

Водночас треба враховувати, що література в школі – це не лише мистецтво, але й предмет для вивчення, тому учителю-словеснику не обійтись без таких інноваційних методів і прийомів навчання, які б спонукали школярів до творчої діяльності.

На допомогу приходять сучасні освітні технології, розраховані на розвиток інтелектуально й соціально компетентної особистості, здатної мислити творчо, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми, створювати щось нове. Адже сьогодні важливим стає не стільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх.

Саме тому я усвідомила необхідність застосовувати такі форми і методи, які б спонукали б до творчості, створювали б атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали б позашкільні інтереси і захоплення учнів до навчального процесу. І в результаті сприяли б розвитку соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості:

  • уміння приймати рішення та робити вибір;
  • бути свідомим громадянином своєї держави;
  • відчувати себе громадянином цілого світу;
  • вміти співпрацювати з іншими людьми;
  • завжди працювати якісно;
  • проявляти ініціативу;
  • навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
  • бути свідомим того,що існують різні цінності.

     Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

     Цікавою для мене стала тема, над якою працюю, - «Нетрадиційний урок української літератури  в системі новітніх педагогічних технологій».

Нестандартні, або, як їх ще називають, нетрадиційні уроки літератури є тим широким полем діяльності творчого педагога, де можна апробувати найсучасніші технології навчання, які, без сумніву, дають неперевершений результат. У своїй педагогічній практиці намагаюсь інтегрувати різноманітні елементи сучасних технологій навчання, тому часто комбіную форми, методи, прийоми різних технологій (особистісно зорієнтовані, інформаційні, технології розвивального навчання та критичного мислення тощо).

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.   Проте сучасний урок – це урок демократичний, і певною мірою нестандартний, адже урок у тій чи іншій технології навчання уже нетрадиційний, оскільки яскраво вирізняється стилем, засобами, забезпечує позитивну мотивацію  здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості, а також вирізняється відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків, наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання. Для такого уроку характерними ознаками є:

•    підготовка не теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

•  спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

•    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

     Урок  – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з вчителем, яка розвиває творчі здібності учнів, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою та ресурсами Інтернету, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності. Урок - це завжди творчість і пошук. І ми, викладачі, повинні все зробити, щоб сучасний урок української літератури був для дітей цікавим, радісним, щоб розкривав творчий потенціал особистості.

     Саме нетрадиційні вправи, нетрадиційна побудовані заняття можуть викликати інтерес навіть при вивченні найскладнішого теоретичного матеріалу, а “живинка” на уроці активізує найпасивніших. Такі уроки сприяють підвищенню ефективності роботи з учнями, прищепленню їм інтересу до літературознавчих досліджень, пошуків, перетворюють навчальний процес — роботу вчителя й учнів — у співпрацю.

  Сьогодні нестандартні уроки є звичною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про «моду» на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Навіть чіткого визначення «нестандартний урок» у педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум й організаційну форму.

     Працюючи над цією темою, зрозуміла, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. У посібнику І.П.Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок - рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.). Свою класифікацію подають і С.В.Кульневич та Т.П.Лакоценіна.  А от В.А.Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного»уроку. Наприклад, уроки-вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки -лекції, уроки-конференції - до уроків формування нових знань.

     Нетрадиційні форми навчання, як і звичні типи уроків, в основі своєї класифікації мають цільовий компонент. Саме тому їх доцільніше розглядати як окремий підтип традиційних типів уроку. І тільки ті форми організації навчальної діяльності витримують випробування часом, у яких є конкретна цільова установка і відповідні їй структура і зміст роботи. Залежно від мети уроку можна виділити такі форми нетрадиційного навчання:

  • Вивчення оглядових і монографічних тем, літературно-критичних статей, початок вивчення біографії і творчості письменника - урок-лекція, урок-дослідження, урок-усний журнал, урок-конференція, урок-літературний вечір, урок-презентація, урок-зустріч тощо;
  • Аналіз літературного твору, теорія літератури - урок-ділова гра, урок-подорож, урок з груповими формами роботи, урок-конкурс, урок-суд, урок-поетичне кафе;
  • Розвиток мови учнів, контроль за знаннями, вміннями та навичками - урок-залік, урок-семінар, урок-творчий звіт, урок-вікторина, урок-квк, урок-журналістське розслідування. (Додаток 1)

     Отож, головним завданням педагога  є не тільки чітке усвідомлення мети кожного окремого уроку, а й розуміння важливості проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу. Використання нестандартних форм уроків дозволяє урізноманітнювати навчальну діяльність, дає змогу відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою, сприяє підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, такі уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливо у роботі школи.      

     Проте потрібно пам’ятати, що при проведенні нестандартних уроків важливо не відійти від вирішення освітніх задач, захопившись формою, не втратити зміст. В основі нетрадиційного уроку повинна лежати активна пізнавальна діяльність усіх дітей, а не одиниць, що готують і проводять дійство. Урок не повинен перетворитися на виставу, а елементи театралізації мають бути засобом навчання, а не його метою.         

     Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи. Педагогічна діяльність - творча діяльність: вчитель при підготовці нетрадиційного уроку є вільним у виборі методів, прийомів і форм навчання, які, на його погляд, забезпечують ефективність дидактичного процесу. Однак це не означає, що педагогічна діяльність не регламентована певними вимогами, правилами, нормами.
     Щоб урок літератури був ефективним, потрібно:
1. Точно визначити тему, дидактичну, розвивальну та виховну мету, тип і структуру уроку.
2. Окреслити значення уроку в системі інших, пов'язати його з попереднім і наступним.
3. Відібрати зміст навчального матеріалу (визначити його обсяг, встановити зв'язок з вивченим раніше, підібрати додатковий матеріал тощо).
4. Вибрати найбільш ефективні методи і прийоми навчання, різнорідні види діяльності.
5. Визначити форми контролю за навчальною діяльністю школярів.
6. Забезпечити оптимальний темп уроку і єдину логіку розгортання діяльності вчителів та учнів.
7. На практиці реалізувати вимоги, які випливають з загальнодидактичних і методологічних принципів.
8. Встановити демократичний стиль управління навчанням дітей, створити атмосферу співробітництва у спільній діяльності вчителя і учня.

     У своїй педагогічній діяльності по-новому підходжу до вивчення біографії письменника. Тут на допомогу приходять уроки-презентації, уроки-літературні вечори чи уявні зустрічі з письменниками. Уроки поезії проводжу в формі поетичних посиденьок чи зустрічі в мистецькій кав’ярні, де відповідна обстановка та атмосфера. Намагаюся, щоб на уроках української літератури діти не тільки збагачували свої знання, а й розвивали почуття прекрасного. А ще важливо знаходити такі оптимальні методи і завдання навчання, які б сприяли формуванню інтелектуально–розвиненої національно мовної особистості, свідомого громадянина України. Знайшли своє місце в системі роботи уроки–дослідження, які дають змогу кожному учневі виявити особисте ставлення до головної проблеми, поставленої на уроці.Також цікавою формою роботи є урок–конференція, яка  залучаєдо праці одночасно весь клас, замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Подобаються учням і уроки у формі журналістського розслідування, які є ефективними особливо тоді, коли необхідно узагальнити та систематизувати вивчений матеріал за довший проміжок часу.Добре себе зарекомендували уроки–бесіди з елементами диспуту, уроки в системі критичного мислення. На таких уроках діти мають можливість висловити свою думку. У чинній програмі з літератури є багато творів, які час від часу екранізувалися. Я  із задоволенням використовую ці екранізації або їх фрагменти під час уроків. Звичайно, тільки тоді, коли учні познайомилися з текстом і сюжетом літературного твору. Включаючи обговорення  художніх кінофільмів до уроку літератури, завжди враховую, що їх необхідно розглядати не як ілюстрації до літератури, а як самостійний твір мистецтва. Цікавими є такожуроки з елементами театралізованої вистави, які дають можливість учням відчути себе на місці героїв, прожити певні моменти їхнього життя та отримати необхідний досвід. Не менш пізнавальною формою навчання є урок-суд. Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду, вона сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.Розширюють коло знань учнів з певної теми, формують у них здатність сприймати предмет різнобічно, системно, сприяють активізації мислення та формуванню соціокультурної компетенції учнів інтегровані уроки. Проводжу бінарні уроки літератури та історії, зарубіжної літератури, художньої культури.Як підсумок вивченої теми може бути урок – вікторина, що має характер змагання, і,звичайно ж, є цікавою учням. Своє відображення така форма роботи знайшла і в позакласній діяльності учнів поряд з уроками-квк. Урок типу КВК -це своєрідна гра-змагання  команд веселих та кмітливих, що розгортається на уроці. Безперечно, що урок, повний емоцій, на довший час збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

     Дуже осучаснюють урок літератури комп’ютерні технології навчання. Використовувати їх можна на уроках будь – яких технологій. З огляду на це актуальним є використання на уроках можливостей сучасного медіа (комп’ютерна графіка, відеофайли, презентації, анімація, різноплановий ілюстративний матеріал). Воно залучає  до процесу переробки інформації механізмів образного мислення. Оскільки ліцей  забезпечений  сучасною комп’ютерною технікою, то свої уроки без КТ я вже не уявляю. Для мене комп’ютер – помічник у роботі, можливість широкого спілкування, отримання інформації. Погоджуюся, що книжку та живу мову вчителя на уроці  літератури не замінить ніщо. Але урізноманітнити спілкування з учнем, удосконалювати цей процес, зробити його цікавим  і змістовним можна і треба.

     Впевнена, що ефектив­ною може бути лише інноваційнатехнологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересахучнів. Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя й учні прагнутимуть до творчості.

Як результат, учні ліцею є активними учасниками та  призерами обласного етапу Всеукраїнського конкурсу творчо обдарованої молоді ім..Т.Г.Шевченка, ІІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН в секціях: «Літературна творчість», «Українська література» та «Українська мова».

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними матеріалами. Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.

 

Додаток 1

Форми навчання

Мета як основа типології форм навчання

Традиційні форми навчання

Нетрадиційні форми навчання

Вивчення оглядових і монографічних тем. Вивчення літературно-критичних статей. Початок вивчення біографії і творчості письменника

Вступні заняття. Уроки вивчення нового.

Урок-лекція.
Урок-дослідження.

Урок-усний журнал. Урок-конференція.

Урок-літературний вечір. Урок-презентація.

Урок-зустріч.

Аналіз літературного твору.

Теорія літератури.

Загальнодидактичні типи уроків з різними шляхами аналізу.

Урок-ділова гра.

Урок-подорож.

Урок з груповими формами роботи.
Урок-конкурс.
Урок-суд.

Урок-поетичне кафе.

Розвиток мови учнів.
Контроль за знаннями, вміннями та навичками.

Уроки розвитку мови.

Урок контролю і оцінки знань.

Урок-залік.
Урок-семінар.
Урок-творчий звіт.